Новороздільська територіальна громада

Міністерство соціальної політики за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей. Стратегія стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівні та допоможе реалізувати міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав дітей. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна.

Вона зазначила, що в Україні ратифіковано низку міжнародних документів у сфері охорони дитинства, протягом останніх років схвалено більше 15 стратегій і різних концепцій, які визначають основні вектори руху нашої держави в різних сферах, у тому числі, життя дітей. Заходи, передбачені цими документами, будуть реалізовуватись до 2030 року.

«Всі ці стратегії та плани заходів потрібно виконувати. Але кожен з них вирішує проблеми в окремій сфері і не є частиною єдиної концепції щодо  захисту прав дітей, – підкреслила Марина Лазебна. – Нова Стратегія визначатиме конкретні кроки для забезпечення ефективної імплементації міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав дітей в українське законодавство та реальне життя».

Вона додала, що Мінсоцполітики планує залучити до розробки Стратегії широке експертне середовище. Зокрема, партнером Міністерства у роботі над документом стане ЮНІСЕФ. 

“ЮНІСЕФ вітає ініціативу Міністерства соціальної політики та лідерство у сфері реалізації і захисту прав дитини. Зі свого боку ми продовжимо надавати підтримку Міністерству, аби спільно побудувати комплексну стратегію і перетворити її на реальність для кожної дитини в Україні” – зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін. 

Україна вже виконала низку міжнародних зобов’язань, у тому числі, більшість рекомендацій Комітету ООН з прав дитини. Зокрема, прийнято суттєві зміни до Сімейного Кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Удосконалено механізми попередження жорстокого поводження з дітьми, організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Також створені умови для залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації політики у сфері охорони дитинства.